реклама

МИ ЙДЕМО У ПЕРШИЙ КЛАС

 

Поради батькам, які люблять

 своїх дітей 

Готовність дитини до школи

Інтелектуальна готовність – це сформованість уваги, розвиненої пам’яті, операції аналізу, синтезу, узагальнення. До 6 років дитина повинна знати свою адресу, назву міста, де мешкає, назву країни, її столицю; ім’я та по батькові батьків, де вони працюють. Розуміти, що їхня бабуся –це чиясь мама: батька чи матері. Повинна знати пори року, їх послідовність й основні ознаки, назви місяців, дні тижня; основні види дерев, квітів, розрізняти домашніх і диких тварин.

 

Мотиваційна готовність  - це бажання школяра прийняти  нову роль школяра. Для цього важливо, щоб школа подобалась своєю головною діяльністю  - навчанням.


Вольова готовність – це вміння поставити мету, прийняти рішення, намітити план дій, виконати його. Виявити зусилля, оцінити його результат.

 

Комунікативна готовність – вміння ввійти в дитяче товариство, діяти разом з іншими, поступатися підкорятися.

 

 

Адаптація(пристосування) дитини до школи

3 етапи  адаптації

 

1.    ( 2 -3 тижні ) - орієнтовний: у відповідь на нові впливи реагують усі системи організму.

2.    (1-2 місяці) - нестійке пристосування, організм шукає і знаходить певні оптимальні варіанти реакцій на ці впливи.

     3.      (3-6 місяців) - відносно стійке пристосування, коли організм знаходить  найбільш оптимальні варіанти реагування на навантаження.

 

Що відбувається в організмі дитини в перші дні навчання?

- нестійка працездатність;

- дуже високий рівень напруження серцево – судинної системи;

- різке зниження навчальної активності;- зниження працездатності;

- до кінця  першої чверті маса тіла зменшується у 60% дітей;

- скарги на втому, головний біль, сонливість, погіршення апетиту, поганий сон;

- розгальмованість рухова або в’ялість, втома;

- розлади кишково - шлункового тракту;

- підвищення артеріального тиску.

 

 

Поради  батькам щодо запобігання шкільній дезадаптації

- формуйте позитивне ставлення до школи;

- виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

- формуйте адекватну самооцінку;

- не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;

- навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими;

- привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині;

- частіше хваліть,  а не докоряйте;

- пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку;

 - частіше згадуйте себе у дошкільному віці;

 - любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, якою вона є.

 

Правила  батьківської поведінки в організації навчання

 

1.Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Хваліть дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.

 

2.Якщо Ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи розв’язання. Не подавайте саме розв’язання.

 

3.Визнайте здобутки дитини. Надавайте перевагу похвалі(заохоченню), а не докорам. Похвалою та заохоченням Ви досягнете чогось набагато легше та краще, ніж ниттям, нагадуванням і іншими покараннями.

 

4.Не ставте перед своєю дитиною завищені вимоги. Не робіть їх суворішими ніж вимоги вчителів, наприклад вимагаєте виконання додаткових завдань.

 

5.Будьте зразком  у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка бачить своїх батьків, які читають, швидше й сама читатиме, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.

 

6.Говоріть якомога позитивніше про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона бореться зі своїми власними упередженими думками.

 

 

Рекомендації щодо виховання

1.Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь – яких обставин. Але слідкуйте, щоб ваша любов не перетворилась у вседозволеність, установіть чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.

2.Повірте у неповторність  та оригінальність  вашої дитини,  у те, що вона унікальна, єдина така в світі. Не варто вимагати  від дитини повторення ваших досягнень, наслідування ваших здібностей  і талантів. Дайте право своїй дитині прожити власне життя і досягти своїх результатів, своєї мети.

3. Приймайте дитину такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні сторони, але її вчинки оцінюйте об’єктивно. Не порівнюйте дитину з іншими.

4. Оцінюйте не дитину, а тільки її вчинок. Частіше хваліть дитину за досягнення.

5. Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте  у неї права на помилку, адже виправляючи свої помилки дитина вчиться. Розкрийте дитині наслідки її майбутнього вчинку і потім надайте право вибору.

6. Ніколи не погрожуйте дитині. Просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити, якщо вона обере небажаний для неї  і для оточення спосіб поведінки. Завжди дотримуйтесь цього рішення, якщо ви його прийняли.

7. Дотримуйтесь єдності  вимог у сім’ї, інакше дитина навчиться пристосовуватись і обманювати.

8. Ніколи не з’ясовуйте стосунків  у присутності дитини, це приводить до неврозів  у дітей.

9. Чітко встановіть права та обов’язки дитини у сім’ї, покажіть їй, що вона рівноправний член родини.

10. Не соромтесь визнати перед дитиною свою помилку, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує  і ви теж можете помилятися.

 

Спілкування впродовж дня

1.Вранці піднімайте дитину о 7 годині спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашніх прорахунків. Не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте, розраховуйте час-це Ваш обов’язок, якщо Ви цю проблему не вирішили - дитина  в цьому не винна.

3. Привчіть дитину снідати. Невідомо чи сподобається маляті їжа в школі, а голодний шлунок-це  і роздратування, і сонливість. Нехай вдома дитина вип’є чаю, з’їсть печиво, фрукти.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без застережень: «Дивись, поводься гарно!», «Щоб не було зауважень!» тощо.

5. Після уроків зустрічайте дитину спокійно, дайте їй розслабитися(згадайте, як вам важко після напруженого робочого дня).Коли дитина збуджена і хоче з Вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, це не забере  багато часу.

6. Якщо дитина замкнулась, її щось турбує, не наполягайте на пояснення її стану, нехай заспокоїться, тоді вона сама все розкаже.

7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

8. Впродовж дня знайдіть(постарайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

9. Будьте уважними до стану здоров’я дитини. Головний біль, поганий стан - найчастіше є об’єктивними показниками втоми, перевантаження.

10. Першокласника рекомендується вкладати спати не пізніше 21 години. Необхідно привчити дитину лягати спати  в один і той же час.

11. Навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, лагідні слова.  Не лінуйтесь зробити це для них.  Не нагадуйте перед сном про неприємні речі. Завтра новий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм добрим ставленням!

увеличение трафика на сайт