реклама
Із матеріалів Педради 09.01.2014 року

Вправи для зняття дитячої агресивності

        «Недружній шарж»

      Цей ігровий прийом допоможе вашій дитині вийти із ситуації, коли вона розлючена й «виплескує» свої  почуття на кривдника: кричить, обзивається, штовхається. Відведіть дитину в інше місце, щоб вона не бачила того, хто її розлютив. Запропонуйте їй намалювати карикатуру на цю дитину. Найкраще для початку показати зразок, якою може бути карикатура, пояснити, чим вона відрізняється від звичайного портрета. Коли дитина зрозуміє, що не потрібно намагатися точно зобразити оригінал, а навпаки, можна спотворити яскраві риси або просто намалювати людину такою, якою бачить  у цей момент, дайте їй аркуш паперу та олівці. У процесі малювання намагайтеся не заважати  дитині та не пом’якшувати те, що вона малює і той коментар, яким вона супроводжує свої дії. Ви також можете продемонструвати дитині, що розумієте її почуття (незважаючи на те, що не згодні з тим, що кривдник насправді заслуговує всіх слів, які під час малювання бути спрямовані на його адресу). Для цього ви можете передати його почуття словами на зразок : «Я бачу,   ти сильно розлютився на Миколку» або «Справді дуже прикро, коли тебе не розуміють і підозрюють». Коли малюнок буде завершений, запропонуйте дитині підписати його так, як вона бажає. Потім запитайте її про те, як вона зараз почувається і що їй хочеться зробити із цим «недружнім шаржем» (нехай дитина зробить це насправді).

        «Мішечок криків»

Як відомо, дітям дуже складно впоратися зі своїми негативними почуттями, адже ті  так і намагаються вирватися назовні  у формі лементів і плачу.  Звісно, це не викликає схвалення у дорослих. Однак, якщо емоції дуже сильні, то неправильно очікувати від дітей того, що вони одразу заспокоються. Спочатку потрібно надати їм  можливість трішечки виплеснути негатив прийнятним способом. Якщо  дитина обурена, схвильована, розсерджена, просто нездатна говорити з  вами спокійно, запропонуйте їй скористатися «мішечком криків». Домовтеся з дитиною, що поки вона тримає в руках цей мішечок, то вона може кричати й верещати в нього стільки, скільки їй необхідно. Але коли вона опустить цей мішечок, то розмовлятиме з оточуючими спокійно, обговорюючи те, що сталося. Так званий «мішечок криків» ви можете виготовити з будь-якої тканини, бажано пришити до нього зав’язки, щоб мати можливість «зав’язати» «крики» на час нормальної розмови. Цей мішечок  повинен зберігатися в певному місці  та не використовуватися з іншою метою. Якщо під рукою не виявилося мішечка, то можна його перетворити на  «баночку криків» або навіть «каструльку криків», бажано із кришкою. Однак, використовувати їх згодом із мирною метою, наприклад для приготування їжі, буде дуже небажано.

        «Аркуш гніву»

Дайте дитині аркуш паперу й попросіть зобразити, передати всю свою злість на аркуші. Малюк може рвати, кусати, топтати «аркуш гніву» доти, поки не відчує,  що його гнів зменшився, тепер він легко з ним упорається. Після цього попросіть дитину зібрати всі шматочки і викинути їх у відро для сміття або в унітаз. Зазвичай, під час роботи діти припиняють сердитися, і ця гра починає їх веселити, так що завершують її здебільшого у гарному настрої. «Аркуш гніву» можна виготовити самотужки. Якщо це робитиме дитина, то вийде навіть подвійне програння її емоційного стану. Запропонуйте дитині уявити, як виглядає її гнів: якою він форми, розміру, на що або на кого схожий. Тепер нехай дитина зобразить те, що вийшло, на папері (з маленькими дітьми потрібно відразу розпочати малювати, тому що їм ще складно передати образ за допомогою слів, що може викликати додаткове роздратування). Далі для розправи над гнівом (які описувалися вище) згодяться всі способи!

         «Подушка для штовхання»

Цього ігрового способу впоратися із гнівом особливо потребують ті діти, які, розлютившись, схильні реагувати, насамперед, фізично. Заведіть такій  дитині вдома (в школі) «подушку для штовхання». Нехай це буде невелика подушка темного кольору, яку дитина зможе штовхати, кидати й бити, коли почуватиметься розлюченою. Після того як їй удасться випустити пару таким необразливим способом, можна застосувати інші засоби розв’язання проблемної ситуації.

          «Килим примирення»
Якщо ваші діти часто сваряться, б'ються, запропонуйте їм вирішувати всі їхні конфлікти на «килимі примирення». Для цього візьміть невеликий килимок, який будете використовувати тільки для вирішення спорів. Посадіть дітей на нього, а самі влаштуйтеся поруч. Розкажіть їм, що на цьому килимі не можна чубитися і сваритися, адже це «килим примирення», а можна домовитися. Ваше завдання допомогти знайти їм вирішення їх проблем і навчити вирішувати конфлікти миром.

«Ігри на природі»

 Якщо ж ви перебуваєте на природі, то можна допомогти дитині виявити свій гнів і заспокоїтися, використовуючи властивості води, глини й піску.  Коли дитина ліпить фігурку кривдника із глини, вона контролює ситуацію:  вона може її створити, сплющити,  розтоптати і, якщо захоче, знову відновити. До речі, ці прийоми можна застосовувати й у домашніх умовах, використовуючи пластилін. Ігри з піском також приваблюють дітей своєю «обороністю». Можна глибоко закопувати фігурку, що символізує кривдника або гнів самої дитини, пострибати зверху, полити водою, закидати камінням, а коли гнів зникне, її знову можна відкопати, почистити і використовувати  в інших іграх. Крім того, робота з піском і піддатливою глиною сама по собі заспокоює дитину, вона більше зосереджується на своїх тактильних відчуттях, переводить увагу з одних зовнішніх подразників на інші.

увеличение трафика на сайт